Підтримка українських художників і художниць - Cайт підготовлено Обсерваторією свободи творчості - Observatoire de la liberté de création
Юлій Шаповал

Твори знищені, твори збережені

            Переміщення митців між країнами, незалежно від причин (традиційного Ґранд-туру, екзилю, бажання змінити обстановку, привабливість мистецьких рухів…), дозволяє численним мистецьким витворам уникнути катастроф війни тоді, коли їх можуть придбати у краях, далеких від поля битви. Факт руйнування творів мистецтва внаслідок конфлікту може раптом відкрити, що «закордонні» колекціонери чи музеї зберегли і досі зберігають твори, котрі представляють доробок художників, нагадують про існування таких звʼязків, про суперечності між мистецькими школами і про  взаємовпливи всупереч порубіжним конфліктам.  

Проглянувши колекцію музею Центру Помпіду, наприклад, можна помітити, що деякі з представлених художників і творів дозволяють розглянути українську культуру крізь призму культурних обмінів XX століття. Таким випадком є картини Юлія Шаповала (1919-1951), котрі дають нагоду зануритися у розмаїття вимірів і перетворень української культури попередньої епохи.

Юлій Шаповал народився у Києві 3 листопада 1919 року. Він був третьою дитиною у заможній родині ювелірів, де вже було дві доньки – Маня і Белла. Юлій разом з родиною переїздять до Франції і оселяються в Парижі. У грудні 1938 року він знайомиться з Пабло Пікассо. Він входить до кола художників, поетів і поціновувачів мистецтва, контактує з Морісом Саксом і Жаном Кокто.

Захопившись живописом, він старанно відвідує Академію Ґранд-Шом'єр. Але стається облава «Вель д'Ів» (1942). Як єврей, він вимушений ховатися і їде до Марселю, далі до Тулузи, у зону поза окупацією. У 1944 році він повертається до Парижу, знову бачиться з Пікассо, з Кокто… і зустрічає маршана Анрі Бенезіта. Так починається низка виставок, в тому числі у Ґалері де Франс і у галереї Жанни Бюше, а згодом у галереях Денізи Рене (1950) і Маг. Він отримує другу премію виставки «Jeune Peinture». («Молоде Малярство»)

У серпні 1950 року він виконує декораторський проект Міністерства освіти у ліцеї Ланжевена (Сюрен), працює над проектами для Паризької національної опери. У  1951 році його твори входять до колекцій Фернана Ґрендоржа у Льєжі. Але цього ж року його знаходять мертвим у власній майстерні на авеню Жюно.

Фонд ІЗОЛЯЦІЯ
«Донбас» Сергія Лозниці
«Ольга» Елі Ґраппа
Книжковий Арсенал
Mariana Hlieva
Павло Маков
АЗА НІЗІ МАЗА
Антон Логов
Нікіта Кадан
Воєнні злочини проти української культурної спадщини
Дені Струк
данило Мовчан
ната левітасова
Марія Оксентіївна Примаченко
Dakh Daughters
Іванківський історико-краєзнавчий музей
Олег Сенцов
Оксана Швець
Ія Янівна Ківа
Артем Дацишин
Юлій Шаповал
Олександр Книга
Олеся Джураєва
Мантас Кведаравічюс
Ольга Кваша