Підтримка українських художників і художниць - Cайт підготовлено Обсерваторією свободи творчості - Observatoire de la liberté de création
Артем Дацишин

Артем Дацишин

Зірка українського класичного балету Артем Дацишин помер 17 березня, через три тижні після того, як був поранений внаслідок бомбардування Києва. Колишній соліст Національної опери України помер у віці 43 років.

Дацишин народився в Херсоні у 1979 році. Він виступав у Большому театрі у Москві як провідний танцюрист і був одним із найвідоміших виконавців. Він навчався хореографії у Валерія Парсегова, отримав диплом Київського державного хореографічного училища і приєднався до Київського балету. Коли іще був студентом, брав участь у міжнародному конкурсі Сержа Лифаря у 1996 і здобув третю премію. У 1998 році отримав другу премію Міжнародного конкурсу Рудольфа Нурєєва.

Як танцюрист балету і соліст Національної опери України, виступав у головних ролях у «Лебединому озері» П. Чайковського та «Ромео і Джульєті» С. Прокофʼєва. Виконував, серед іншого, головні ролі у «Лебединому озері» в хореографічній постановці Маріуса Петіпа і Лева Іванова, у «Жізелі» (постановка Жана Кораллі і Жюля Перо), у «Баядерці» Маріуса Петіпа. До того ж, багато гастролював у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Японії, Лівані, Канаді і у США.

У 2014 році Артем Дацишин взяв участь у благодійному заході Національної опери для дітей переселенців: він виступив у балеті «Чиполіно» (музика Карена Хачатуряна, хореографія Генріха Майорова, 1995), який втілює історію героя, який відважно бореться проти несправедливості і веде своїх друзів і соратників до перемоги добра над злом. У цій постановці він зіграв кумедно-пихатого Принца Лимона. Окрім премій у міжнародних конкурсах Лифаря (1996) та Нурєєва (1998), Дацишин встиг отримати іще багато різних відзнак.

Танцюриста було тяжко поранено під час обстрілу Києва 26 лютого 2022 російською артилерією. Коментуючи втрату, головний режисер Національної опери України Анатолій Соловʼяненко та його колеги сказали, що памʼятатимуть Артема Дацишина як «великого митця» і «чудову людину».