![](/site/assets/files/1019/in_his_yard_olga_vasha-1.1400x1400.jpg 1x, /site/assets/files/1019/in_his_yard_olga_vasha-1.2000x2000.jpg 2x)
![](/site/assets/files/1019/warth_of_poplars.1400x1400.jpg 1x, /site/assets/files/1019/warth_of_poplars.2000x2000.jpg 2x)
![](/site/assets/files/1019/path_to_the_dnipro_olga_vasha.1400x1400.jpg 1x, /site/assets/files/1019/path_to_the_dnipro_olga_vasha.2000x2000.jpg 2x)
![](/site/assets/files/1019/sea_sea_olga_vasha.1400x1400.jpg 1x, /site/assets/files/1019/sea_sea_olga_vasha.2000x2000.jpg 2x)
![](/site/assets/files/1019/green_oak_olga_vasha.1400x1400.jpg 1x, /site/assets/files/1019/green_oak_olga_vasha.2000x2000.jpg 2x)
Мене звати Ольга Кваша, я художниця і вчителька в дитячій художній школі. Моя перша освіта – художник-модельєр, закінчилаЛьвівську академію мистецтв. Моя друга освіта – юрист з авторських прав.
Коли Росія напала на Україну, моя рідня наполягала, щоб ми з донькою поїхали до родичів в іншу країну. Мені довелося залишитимаму, свій дім і всі свої картини в Україні. Я не можу їх продати зараз, тому що ніхто не може їх відправити. Також деякіарт-платформи закрили можливість продажу картин з України (я розумію, що зараз це важко). Продаж картин становив половинумого сімейного бюджету. Війна також зупинила мої заняття з дітьми. З десяти уроків на тиждень у мене зараз лише одна годинаонлайн. Мій чоловік теж художник і зараз захищає мою країну, як і всі українці. Але найгірше не це, а мій біль за Україну, куди яхочу повернутися якомога швидше. Повернутися, щоб відбудувати наші міста і намалювати багато нових картин.
Майже всі мої картини були натхненні природою України та архітектурою. І те, і інше зараз нищиться Росією. Наприклад, у лісіпід Києвом, де я малювала «Дуб зелений», «Теплу тополю», відбуваються найважчі бої. Також я не знаю, яка доля старого будинкуз картини «У моєму дворі», він знаходиться на дорозі з Києва до Чернігова, а також моїх улюблених місць «Дорога на Дніпро». Моя картина «Море, море» — пляж у Маріуполі, місті, зруйнованому російською авіацією. Зруйновані школи, лікарні та пологовібудинки. Сьогодні в Маріуполі тисячі загиблих мирних жителів.
Я також хотіла би наголосити на відповідальності культурних діячів і простих людей за політику своєї країни. У грудні 2013 – лютому 2014 року українці протестували в Києві під час Революції Гідності, бо не хотіли мати маріонеткового президента, який підтримував Путіна. Ми з чоловіком протестували з першого дня. Вони намагалися жорстоко придушити цей мирний протест, і на вулицях Києва було вбито багато протестуючих. Але ми не здавалися. У нас стріляли, нас били, але нас прийшло дуже багато, більше мільйона людей, тому що ми хотіли бути частиною Європи, а не Росії. Ми хотіли свободи і демократії для наших дітей.